1к. Вижу, вижу дивный сон, входит царь на белый трон, ночь в его ладонях, он хранитель наших снов, властелин ночных оков, ночь в его ладонях. Припев:
1к. В лунную ночь я не в силах помочь себе забыть тебя, всё уходит прочь, унося с собою в ночь тебя, любовь моя. Я оставляю тебя там, позади и повторяю
1к. Если ты загрустил, если ты одинок, ищешь повод тому, чтоб злиться, исплетение дел, положенье светил, говорит всё о том, что мир развалился. Ты не
1к. Училась я по MTV, как в жизни мне себя найти, по клипам бы училась я, спасибо вам учителя, забыв про все, я с головой окунулась в мир другой, где
Невже в реальному житті буває так, як є у нас. Прошу, зігрій мене скоріш, на це ти не знаходиш час. Хочу співати я тобі, не любиш ти жіночій спів. Хоч
Тишком, нишком у вікно Кратькома тиха ніч загляда. Місяць сипле золото, Він про тебе мені нагадав. Ті вуста, що при зорянім сяйві цілував, Ту усмішку,
Не співай же, скрипочко, і не плач, Ти душі моєї не розщулиш. Струни срібні більше не зазвучать, Пальці білі смичок вже забули. Я з тобою говорити могла
Серця не край, воно не кам’яне, Не покидай, не покидай мене. Не покидай, не залишай, Серця не край. (весь куплет - 2) І не забудь, Ти не забудь кохання
Вступ. Я крізь туман, я ніби тінь. Тебе нема, і знову ти. Серед ночей і днів, між кольорових снів Я віднаходила тебе. І ледве чую серця стук. Без
Вступ. Легко, як луна лечу за тобою І ніжно, як струна торкаюся серця, Та тільки ти в собі, не чуєш, не бачиш, І плетиво думок довколо туманом лежить
Я все придумала сама Про те, що осінь і зима, Про те, що назавжди всі почуття, І ніщо не змінить моє життя. Сама придумала кіно, Собі повірила давно
Скільки зірок у світання, Скільки у морі перлин. Скільки імен у кохання, Тільки ти, ти один. Прийде цей час, настане той день, І доля нас поєднає силою
Мне говорили трудно быть птицей вольной. Сладко летать по небу, да падать больно. Может взлетишь, а сколько с тебя довольно. Камнем вдаль, над землёй.
Пламя жжет мне душу поднимая над землей, И в небе сердце тает. И летит обратно зажигая блеском глаз. Ночь для нас Ярко светит пламям наши страсти, Мне
День он твой взгдял запущен, Где Вы глаза, что так горели. Флаг твой на дно опущен, Небо обратно, звезды улетели. Приев: Нелюбовь разбивает сердце, Мой
Я - тело ломкое. Я - дело тонкое. Я верю в душу и выше. Там слёзы тайные, Там звёзды дальние, Там я твой голос услышу. Та высота впрочем пуста, а
Не кипит - спит любовь твоя. А могла б она как звёзды сиять... Сердце мне пронзить лучами… К себе его не век приколоть и не отпускать... Припев: Даль
Ты для меня, как песня не спетая Как сердце раздетое, ясный лучик дня. Ты для меня душой одержимое, Все не достежимое, ты любовь моя. Это так просто: